Цыпљӧнок жарѣный

krest

Цыпљӧнок жарѣный. Послѣапокаліѱічєськаѩ пѣснѧ эѯтрѣмаљных староѻбрѧҵев-бѣгунов (їлі скрытніков) на ѻсновѣ апокріѳічєськово сказаніѩ про воскрѣсшево пѣтуха ѩко сѵмбола воскрѣсєніѩ Хріста й послѣдующєво ѥво бѣганіѩ ѿ властѣй што государствєнных што церковных.

/слова й музы́ка: мырѿрѣчныѩ ѻстаљцы благочѣстіѩ (19-ый вѣк)

/Самѱон Гѣωргій й бѣгуновській ансамбљ їз гωѵна й па́лок Слава Богу за Всьӧ:

гωѵно: ѱѣѵдогармонічєськіѥ ѻснованіѩ,
палкі: трубныѥ гласы, также ѱалтір й гуслі,
Самѱон: їзбѣганіѥ какіх-лібо дѣѳініций, бѣг.

1. Ѩ пѣтєл жарєный, ѩ пѣтєл шпа́рєный,
ї пѣтєл тоже хощєт жить.
Мѣнє поймали, арѣстовалі,
вѣлєлі: pass-port покажи!

2. Pass-port’a нѣту – гоні монѣту.
Монѣты нѣт – садісь в тѹрму.
Тѹрма закрыта – садісь в корыто:
в крестіљнє тонєшь, ѩк муму.

3. Ѩ нє совѣҵкіий, но ї нє свѣҵкій,
ї ѩ нє папській эміссар.
Не агітіровал-прозѣлітíровал,
а тољко зьӧрнышкі клѣвал.

4. А на буљваре монахі-шмары,
Хріста распѧлі ї галдѧт:
«а ну как в пѣснє, а ну воскрѣсні!» –
крѣстѧҵа й пѣ́тєла жарѧ́т.

5. «Скорѣй сѣй пѣтєл закукорѣчєл,
чѣм ѻбыграшь кідалу-смѣрть», –
ѩ встрѣпєнулсѧ, в вѣрвь распрѧгнулсѧ,
закукарєкал, круть ї вѣрть.

6. Но власти стро́гі, жрѣцы в-рот-ногі,
ѻпьѧть споймалі у сілкі.
Запрѣссовалі, бакхічно рвали,
ѿѳѣстівалілі в кускі:

7. Была бы шлѧпа, ї рѧса з драпа,
а к нім живот ї голова,
была б ‪#‎решьӧтка‬, к рѣшьӧткє ‪#‎мьӧтка‬,
а ѻстаљноѥ трын-трава.

8. Ѩ пѣтєл жарєный, ѩ пѣтєл шпарєный,
нє смѣл вопрос совопросíть.
Прокурато́ром мѧ́тый, ѿ вью́ной жизні взѧтый.
Цыпљӧнкі тоже хощуть жить!

9. Не убівайте, мнѣ жизњ оставьтє –
вам вѣру-правду сослужу!
Не убівайте, мнѣ смѣрть ѻставьтє –
ї смѣртю в жизњ ѩ прѣложу!

/їсторічєськаѩ довѣдка: ‪#‎бегуны‬

Ѻсноватѣљ бѣгунов – нѣкій учӧнный крѣстіѩнін їз дрѣвлѣправославных бѣзпоповцев-ѳіліпповцев їмѣнєм Ѥѵфімій (живший возлѣ Ѩрославлѧ у конце 18-во вѣка), ѩковой возмутілсѧ конѳормізмом своѥй ѻбщіны й создал свою, радікаљно ѿвѣргающую будь-ѩкіѥ контакты з властѧмі: «Апокаліѱічеській звѣрь, – пісал Ѥѵфімій, – ѥсть царскаѩ власть, їкона ѥво – власть гражданськаѩ, тѣло ѥво – власть духовнаѩ. Й для ѿысконно вѣрующих ѥдіный путь ко спасѣнію – нє пространный, ѥже ѻ домє, о жѣнє, о чадах, о торгах, о стѧжаніѩх попѣчєніѥ їмѣті, а тѣсный й пріскорбный, ѥже нє імѣти ні града, ні сѣла, ні дома». Ѻчѣвідно, Ѥѵѳімій подражал Самому Спасітєлю, нє їмѣвшему в канонічеськом смыслѣ гдѣ главу прѣклоніті: Спасітєљ, по мыслі Ѥѵѳіміѩ, говоріт (Мф. 8:20) про до́мы лішь у лісіцы (т.ѥ. у звѣрєй) й птіц нѣбєсных («лісіцы їмѣють норы й птіцы нѣбєсныѥ – гњӧзда»), у Нѣво Самово же – дома нѣт («Сын же Чоловѣчєській нє їмѣѥть, гдѣ пріклоніть голову»). На ѻснованії прісущєво двіженію жӧстково буквалізма нєкоторыѥ найболєѥ радікаљныѥ бѣгуны даже спалі стоѩчі, нє пріслонѧѩсь головой ні до чѣво. Бѣгуны жилі во врѣмѧ їсполнѣніѩ апокаліѱіса й наступлѣніѩ власті Антіхріста, й, поэтому, былі катѣгорічєські нє ѿ мѵра сѣво, посѣму нє бралі ѿ властєй ні паспортов, ні чінов, нє касалісь дѣнєх, нє їмѣлі ні работы, ні домов, ні ѩково-нібудь їмущєства, ні сѣмєй (былі їнокамі), нє платілі налогов, нє пѣрєпісывалісь у пѣрєпісѧх насѣлєніѩ, нє служилі ув армії, всю жизњ скрывалісь ѿ всѣх. Їсповѣдовалі спасѣніѥ їсключітєљно у гонѣніѩх.

/їсторічѣськаѩ довѣдка: пѣтух Хрістов

«Тайна вечера, то Страсть, в четверг. Жыды робыли Тайну вечеру и Исуса Христа роспынали. Силы ж вече́рати, благословили [еду]. И один бере мясо с пивня ести и каже: ≪Тогда Исус Христос оживе, када пивень заспевае≫, — и пивень заспеваў».
(Ѥ.X. Кіпірчук, 1911 р., с. Комарово Ратновсково р-на Волынськой обл., зап. О.В. Бѣлова)

У жидов-ніконѣѩн в другіх вѣрсіѩх лѣгєнды поѩвлѧлась парша на волосах й короста на руках – ѿ жира, ѩкім їх ѻшпаріл воскрѣсший й уже пріготовлѣнный в ѥду пѣтєл. Так їлі їначѣ, ѻчѣвідна свѧзь пѣтєла їз лѣгєнды дрѣвлєправославных бѣзпоповцев й пѣсні про цыпљӧнка: воскрѣсший‪#‎цыпленок‬ убѣгаѥть ѿ своїх врагов-поѥдатєлєй й бѣгаѥть потом всю пѣсню. Цыпљӧнок – красівый сѵмбол нєпрѣкращаѥмово бѣга бѣгунов ѿ антіхріста, їх поѩдающєво.

//‪#‎паспорт‬ => дѣњгі => корыто

Бѣгуны катѣгорічєські ѿказывалісь ѿ получѣніѩ паспорта, прѧмово знака прінадлєжності к антіхрісту, што вѣло к постоѩнным прѣпѧҵтвіѩм на їх путі (а всѧ їхнѧ жизњ была в пѣшєм путі). Собствѣнно, їмѣнно ѻб этом в началє пѣсні: цыпљӧнка їмѣнно што «ловѧт» («поймалі-арѣстовалі») – ѻн уже по ѻбліку-ѻдьӧже-выраженію морды нєблагонадьӧжен, внушаѥт какіѥ-то ѻпасѣніѩ ѻхранкє. Вслѣдствіѥ їсповѣдаѥмово бѣздѣнєжиѩ(нєпрікасаніѩ до їконы з їзображеніѥм діѩвола) ѻн нє может ѿкупіҵа ѿ прѣслєдоватєлєй, а тѹрму по какім-то прічінам закрывають (возможно, їз-за пѣрєполнєнності другімі політзаключьӧннымі). Властѧм нічѣво нє ѻстайӧҵа, кромѣ как пѣрєдать ѥво, ѩко прѣступніка по рѣлігійӧзной часті, в рукі господствующєй церкві. Ѩковаѩ, разумєѥҵа, спешить сразу же пѣрєкрѣстіть сѣктанта-ѥрѣтіка. Надо знать, што длѧ бѣгуна крѣщєніѥ – сѣ ѥдінствєнноѥ свѧщєннодѣйство (прічащєніѥ у ніх бытовало, но ѻно сугубо сѵмболічєськоѥ, бѣз совѣршеніѩ літургії), й совѣршаѥть ѻн ѥво їсключітєљно самолічно, нє может довѣріть нікому, даже собствєнным братьѩм по вѣрє (вдруг ѻні ѻкажуҵа агѣнтамі антіхріста й тогда крѣщєніѥ ѻкажеҵа нєдѣйствітєљным).

Ѻб разніце крѣщєній бѣгунськово й ѻѳіциѩљново – цитата їз поучѣній старца Мыкіты Сѣмьӧновіча їз Ташкѣнту: «хто їзмываѥҵа в їстинной купѣлі Хріста Бога, поѵстінѣ воскрѣсаѥть й чіст й свѣтєл ѿ тьмы бываѥть; хто же во антіхрістову купѣљ їзмыватісѧ слазіт, то ровно в кал главнѧ ѻмочíҵа, пачѣ сквѣрней й смраднєй ѿтудаво возникаѥть… Всѣ, которыѥ во Хріста крѣщаюҵа, в правду и прѣмудрость облачаюҵа, а тѣ, которыѥ в сатану погружаюҵа, ҩблачаюҵа в стыд и срамоту». Сложный вопрос: што проїзводіт насіљствєнноѥ крѣщєніѥ антіхрістово (ѻѳіциѩљноѥ) над бѣгуном, їмѣющім уже крѣщєніѥ подлінноѥ? Возможно, нікаково. Во всѧком случаѥ, наш цыпљӧнок чуть нє топіҵа в купѣљном «гωѵнє» (по ѥво ѻценкє), ѻднако жажда жизні побѣждаѥт всьӧ, й ѥму удайӧҵа убѣжать й ѿтуда.

//корыто => їдѣнтіѳікациѩ

Ѥслі бы цыпљӧнок нє сбѣжал послѣ своѥво антіхрістовово утоплѣніѩ-крѣщєніѩ, то далєѥ ѥво путь, нєсомнѣнно, пошьӧл бы до прічащєніѩ, ѩковоѥ было самым головным їдѣнтіѳікатором длѧ распознаваніѩ любово дрѣвлєправославново злодѣѩ: ѻні, прі дознаватєљном прічастії, старалісь нєзамѣтно выплюнуть св. дары, ѩковыѥ длѧ ніх былі пѣчатью антіхріста й потрѣблєніѥ їх ѻзначало нєсомнѣнную духовную погібєљ. Ѥслі же трюк з выпљӧвываніѥм даров удавалсѧ, то пойманный получал шанс спастісѧ: їм’ѩ ѻн всѣгда говоріл нє свойӧ, ѥдінствєнный паспорт был тољко длѧ внутрібѣгунськово узнаваніѩ (простаѩ бумага з надпісью «Господь защíтітєљ живота моѥво: ково страшусѧ?») й мог быть нєзамѣтно выброшен їлі нє ѻпознан в ѩкості прізнака бѣгунства

//дѣїдѣнтічность й дѣтѣрріторіѩлізациѩ

Ѿсуҵвіѥ паспорта й дѣнєх у бѣгуна-цыпљӧнка выводіт ѥво їз ділѣммы проблѣматізациї їдѣнтічності (їдѣнтічность – сѣ ѻдноврѣмьӧнно проблѣма їдѣнтічності, по Зігмундту Бауману): бѣг цыпљӧнка нє подчіњӧн какой-то картє й путі, бѣг нє ѻпрѣдєлѧѥть ѥво суті, ѻн нє направлѧѥҵа їз точкі А у точку Б, но бѣзсѵстѣмно двігаѥҵа во всѣх направлѣніѩх сразу. Ѿчѣво ѥво бѣг внѣшнімі может ѻпрѣдєлѧҵа ѩко шараханіѩ й мѣтаніѩ. Но это просто різоматічєській (корнѣвіщный) бѣг во всѣ стороны ѻдноврѣмьӧнно. Дрѣвовідным зрѣніѥм ѻн, как правіло, нє відєн вовсѣ (тѣм болєѥ, што бѣгуны часто двігалісь по ночам, дњӧм же ѿсіживалісь то лі у своїх «благодѣтєлєй»-спонсоров, то лі в глухіх тайӧжных лѣсах). Дѣцентрірованнаѩ структура позволіла сохраніҵа бѣгунам до наших днѣй. Правда, з другой стороны, в началє тріҵатых годов 20-во вѣка бѣгунамі началі прікідываҵа многіѥ аѳѣрісты, сумасшедшиѥ й прѧмыѥ бандіты. Возможно, їмѣнно поэтому упрощьӧннаѩ вѣрсіѩ сугубо духовєнной пѣсніпро цыпљӧнка стала блатной (й тољко послѣ – дѣҵкой, когда духовнаѩ вкупѣ з крімінаљной ѻпасності ѥйӧ воздѣйствіѩ сталі, по мнѣнію властѣй, полностью нѣйтралізованы – хотѧ бѣгуны нє їсчѣзлі полностью, просто гораздо лучше спрѧталісь; впрочѣм, то же улічныѥ бандіты).

//курсор бѣз їндѣѯациї

Бѣгун (cursor по-латыні) включьӧн у бѣзконєчную ѿкрытыю грібніцу-базу данных бѣз данных: каждый новый бѣгун просто случаѥҵа (начінаѥҵа ѥво прізваніѥ бѣжать – ѿкуда й куда, нє знаѥт ніхто, прѣждє всѣво ѻн сам): ѳакт ѥво бѣганіѩ – это простаѩ пѣчать, в њӧм повторѧющаѩсѧ, удвоѩющаѩсѧ (recur по-латыні). Бѣгун включьӧн в такую базу данных, в которой ѻн ѩвлѧѥҵа ѳайлом тољко рѣкурсівно (внутрі самово сѣбѧ). Курсор-бѣгун бѣжит ѿ любово ѻпрѣдєлєніѩ, кромѣ (сѣкрєтной) (ѱѣѵдо-мѣткі) прінадлѣжності Хрісту (й двіженію послѣдніх хрістіѩн): ѻн їтѣратор (повторітєљ) ѻдново й тово же бѣга ѿ антіхріста ко Хрісту. Понѧтноѥ дѣло, нікакой їндѣѯациї (сосчітываніѩ й помѣчіваніѩ ѳайла своѥй мѣткой), т.ѥ. собствєнно базовості у этой базѣ данных – нѣт.

Бѣг бѣгуна – сѣ курсор рѣкурсірующій, їтератор бѣз цикла бѣганій: ѻн бѣжит што ѿ рѣѩљності антіхрістовой, што ѿ собствєнной традіциї ѩко совокупності практік (ѻбрѧдов) й пѣрєключєній мѣжду німі. Традіциѩ вполнѣ может тайно ѿ самой сѣбѧ быть заражена антіхрістом й погібєљна й нуждаѥҵа в постоѩнной провѣркє – собствєнно, рѣкурсії курсора: бѣгун відіт нє ѻбщіну бѣгунов (ѥйӧ нє відѣть ні їсповѣдовать нєвозможно нікому), но другово бѣгуна, ѥво бѣг позволѧѥт добѣжать до другово бѣгущєво й ѻбмѣнѧҵа своїм нєдѣскріпторным дѣскріптором. Послѣдній же ѥсть бѣзконєчнаѩ рѣкурсіѩ самопорождѣніѩ твоѥво бѣга нє ѿ моѥво бѣга, но ѿ убѣганіѩ ѿ любово статічєськово состоѩніѩ, ѿ покоѩ й стабіљності – ѩковыѥ, ѻчѣвідно, в такой сѵстѣмє бѣз данных нєвозможны (погібєљны).

Длѧ бѣгущєво понѧтіѥ «бѣг» – сѣ ѻстановка ѥво бѣга й погібєљ души. Душа бѣгуна должна нє трудіҵа (ѻн їзбѣгаѥт любово труда, кромѣ вынуждєнново), но бѣжать любово труда: молітва постоѩнна нє ѩко труд, дающій рѣзуљтат у конце, но ѩко точка сінгулѧрності, рѣкурсівно повторѧющаѩ возможность спасѣніѩ (бѣгуны жӧстко їсповѣдовалі нѣмєдлѣнноѥ спасѣніѥ сразу послѣ крѣщєніѩ). Постоѩнноѥ творѣніѥ Їісусовой молітвы нарѧду з бѣганіѥм ѿ мѵра сѣво – сѣ прѣвращєніѥ тѣбѧ у сотѣрійӧлогічєській автоматон, саможѣлающєѥ (maton<=*men, поніманіѥ-желаніѥ) спасѣніѩ двіженіѥ молітвы (нарѧду з двігающімісѧ ногама).

// ‪#‎решетка‬ й ‪#‎метка‬

Старѣц Мыкіта Сѣргєѥвіч: «Їскуплѣеніѥ лічных грѣхов раз й навсѣгда проїсходіт трѣмѧ дωбродѣтєлѧмі – нєчуҵвітєљностію, нєразлічімостію й ѻбѣзлічєнностію. Ѻпрості сѣбѧ до лінії, увздовж ѩкой ты брѣдьӧшь, до характєрной чѣрты, штобы ѻбнаружиті твойӧ мѣсто нєразлічімості з другімі чѣртамі й такім целомудрєнным ѻбразом попасті в сѣдѣсьность й бѣзлічность Свѧтаго Духа. Ты ѩко трава: скрозь тѣбє растьӧт целый мѵр, їбо ты подавіл у собѣ всьӧ, што затруднѧѥт попадѣніѥ у Царство Нѣбєсноѥ».

Сѣдѣсьность, (ѿ «сѣ дѣсь» – там, куда указу́ѥт дѣсніца, то бішь правíца; по-руські этость) тут – ѥсть крѣщєніѥ, унікаљный тег, мѣтка їмѣнно тѣбѧ й ніково бољше. Крѣщєніѥ бѣгуна самім собой во Духа Свѧтаго – сѣ начало ѥво рѣкурсівново бѣга по лінії, ѩкую подкладываѥт Бог ѥму под ногі: лініѩ ѻпрѣдєлѧѥҵа поступью ногі, ногі же ступают туда, куда (случайно) получаѥҵа ступіть

Внѣ помѣты Духа Свѧтаго – длѧ бѣгуна нѣт нічєво значімово: всьӧ ѻстаљноѥ дѣліҵа на прігодноѥ й нєпрігодноѥ длѧ бѣганіѩ по нѣму.

Адіѩѳорічєськоѥ (бѣзразлічноѥ) пространство дѣліҵа, такім ѻбразом, на прѣдпочтітєљноѥ й нєпрѣдпочтітєљноѥ длѧ бѣга-молітвы. Й лінії проэгмѣн (прѣдпочтѣній) пѣрєсєкаюҵа у рѣшьӧтку ѩко пѣрєкрьӧсток бѣга разныхкоѻрдінат: бѣг случаѥҵа їмѣнно здѣсь й сѣйчас нє по какім-то внутрѣннім й внѣшнім прічінам, но совѣршєнно случайно (по волѣ Божиѥй), по удару провѣдєніѩ чѣрты їтерациї-рѣкурсії (повторѣніѩ прімѣнєніѩ своїх ног-ѥзыка длѧ бѣга-молітвы бѣз участіѩ сознаніѩ – їлі повторѣніѩ как автоѻпісаніѩ бѣгуна ѩко тово, хто бѣжить).

Любаѩ рѣѩљность внѣ (блізлєжащєво) направлѣніѩ бѣга (мѣста, куда станєт нога в слѣдующій раз) – бѣзразлічна длѧ спасѣніѩ, т.ѥ. содѣржит в сѣбє потенцию што пољзы, што погібєлі (ѻні могуть совпадать, спасѣніѥ – сѣ нє-понѧтіѥ, нє свѧзанноѥ напрѧмую з бѣганіѥм). Но, найӧборот, бѣг может выбѣжать тѣбѧ на дорожку спасѣнія внѣ какіх-лібо прізнаков й направлѣній этово спасѣніѩ. Спасѣніѥ бѣжит ѻпрѣдєлєній точно так же, ѩко бѣгун. По суті, ѻні тождѣствєнны в свойӧм эѯтрѣмумє: спасѣніѥ – сѣ бѣгун прібѣжавший (но нє ѻстановівшийсѧ), бѣгун – бѣжит ѿ нєспасітєљново, ѿ прѣпѧҵтвующєво спасѣнію, ѿ погібєлі.

Ѯтаті, прібѣжавший, но нє ѻстановівшийсѧ бѣгун – сѣ столпнік, ѥщьӧ ѻдна вѣрсіѩ дрѣвлѣправославново благочѣстіѩ: ѥму нє́куда бѣжать, нє потому што мало мѣста на столпѣ, а потому што столп – сѵмбол ѿсуҵтвіѩ мѣста как таковово, в нулєвом пространствє которово ѻн продолжаѥт свой бѣг-молітву.

//дѣкаљкоманіѩ протів мѣтаѳоры хѣйротонії

Хрістінськой структурє пѣрєдачі (мѣтаѳоры у букваљном смыслє этово слова) Духа Свѧтаго чѣрєз рукоположеніѥ (хѣйротонію) бѣгуны, ѩко живущіѥ внѣ церкві, протівопоставілі точѣчноѥ самонанєсѣніѥ пѣчаті Хріста: ѩко пѣрєводка (каљка) на чаше нє позволѧѥт же создать сію чашу, ні ѻсмысліть ѥйӧ чашевость, но дайӧт какую-то їнѳормацию про тово, хто сію чашу употрѣблѧѥт по назначѣнію й, собствєнно, указу́ѥт таковоѥ прѣдназначѣніѥ.

Замѣсто ѳаллогоцентрічєськово корнѧ рукоположеній, їз которово можно ѿслѣдіть гѣнєѩлогічєськоѥ дрѣво твоѥй юрісдікциї в самых мѣлкіх дѣталѧх, – споры Хрістовово прізваніѩ (на їспытаніѥ твоѥй вѣры й мучѣнічѣство), прорастающіѥ ніѿкуда в нікуда й дающіѥ какоѥ-то ѳантазматічєськоѥ корнѣвіщє прі встрѣчє й распознаванії ѻдново бѣгуна з другім. Так што утвѣрждєніѥ музыканта Курьӧхіна про лѣнєна ѩко гріба могло бы быть ѵстінным, ѥслі бы сѣй лѣнєн был бѣгуном. ВКП(б) же, найӧборот, строїлась по прінципу революцийӧнново централізма й была зѣркалом ѻхранкі ѥщьӧ до тово, как смѣніла ѥйӧ на посту.

//ѿѳестіваліть в кускі

Старѣц Мыкіта Сѣргєѥвіч: «Кожный твой уд їмѣѥт свой план, і сѣ всѣгда план твоѥй погыбѣлі. Ѿрѣжь уд – нє будєт погыбѣлі. Но как ѿрѣзать ногі й рукі й бѣжать? Нікак. Ѿже, ты должен увѣровать, што всѣ твої уды (й срамной прѣждє всѣх їных) уже ѿрѣзанныѥ й нікуда тѣбє нє влѣкуть. Тољко тогда в тѣбє затѣкуть рѣкі воды живой їз чрѣва – когда у тѣбє нѣту уже ні чрѣва, ні жизні в словоюпотрѣблєнії мыра. Тогда ты будєшь состоѩть їз любой часті мѵра, но їзбѣгать погыбєљной участі этой часті. Й ты нікогда нє ѻпрѣдєлішьсѧ ні ѻдной сіѥй частью й нікто тѣбє нє ѻпрѣдєліть, їбо ты уже бѣзпрѣдєљный. Так ты еще прі жизні почуствуѥшь вкус Царствіѩ Нѣбєсново».

Когда цыпљӧнка рвут на кускі жрѣцы ѥво ѻрганов, то ѻн таїнствєнно составлѧѥҵа заново – й это нє значіт же, што ѥво ѻрганы ѿрастают замѣсто обгрызѣнных палачамі-їзувѣрамі. Цыпљӧнок становіҵа какбэ бѣз ѻрганов – как говоріл Мыкіта Сѣргєѥвіч, «нє твой уд, но Дух Свѧтый ходіт за тѣбѧ твоѥю ногой, бѣрьӧт што тѣбє нужно взѧть – рукой». Ѿдѣљныѥ бѣгунськіѥ со́гласы практіковалі также молітвєнноѥ т.н. «воспарѣніѥ бѣз крыљѥв». Їсторіѩ про цыпљӧнка (ѥдва полностью нє съѥдѣнново, но послѣ могущєво бѣгать ѿ самых разных властєй) нєсомнєнно ѻпіраѥҵа на такой мѵстічєській опыт.

Старѣц Мыкіта Сѣргєѥвіч: «Будь-ѩкой мѵрѿрѣчнік, когда ты рѣшаѥшьсѧ на побѣг їз гѵбєљново бабілону, уподоблѧѥшьсѧ курчонку, ѩкой, штобы выжить, бѣжить ѿ ножа їмѣющєво ѥво зарѣзать мѧсніка, й ѥму ѻдінаково, в ѩком направлѣнії бѣжать, главноѥ – убѣрєчьсѧ ножа».

Жрѣцы хощуть содѣлать собѣ їз цыпљӧнка ѳармака, жертву, понѣсущую на сѣбє їхнії прѣгрєшеніѩ, потому й бѣжить ѿ ніх й їсповѣднік (пока ѥво ѥщьӧ нє съѥлі) й вѣлікомучѣнік (когда жрѣцы ѿловѧт ѥво й зажрут ѻкончатєљно).

//цыпљӧнок ѩко їнок

Їнок (каљка ѿ др.-грѣч. μοναχός, др. русск. «инъ» — один) — сѣ монах, чѣрнєц. Їнок = їной, їмѣющій другоѥ їмѧ, в случаѥ бѣгунов – тайноѥ, нє раскрываѥмоѥ внѣшнім людѧм й властѧм. Цыпљӧнок – вполнѣ мог воспрінімаҵа ѩко сѵмбол прінѧтіѩ монашества, рождѣніѩ в новом чѵнє й їмѣні, ув ѻѳіциѩљном православії їнок – сѣ новоначаљный монах, до прінѧтіѩ їм схѵмы (σχῆμα — образ), => їнок – сѣ ѥщьӧ їпосхѵмнік, под-ѻ́бразный монах, нє вполнѣ їмѣющій ѻбраз, юноша (ѿкуда, возможно, вьюношество пѣтєла, цыпљӧночьйӧсть).

Возможно, їзначаљно пѣснѧ была другово жанра – заплачкой (голошеніѥм), но, попав в городськую срѣду, стала протокрімінаљным романсом – нє тѣрѧѩ їзначаљных духовєнных смыслов.

//ѻставьтє мнѣ мої жизњ й смѣрть

Жизњ й смѣрть цыпљӧнка-бѣгуна – сѣ пѣрємѣнныѥ вѣлічіны, мѣжду которымі ѻн, собствєнно, бѣгаѥт. Ѻн цеплѧѥҵа за свою жизњ, нє хощєт быть съѥдѣнным антіхрістом, нє потому што самозабвѣнно любіт жизњ, ѻн нє бѣз ѻснованій счітаѥт убіваніѥ сѣбѧ сѵстємой – погібєљю. Ѻн нє їмѣѥт (пѣрєд Хрістом й собой) права прічастіҵа сѵстѣмє хотѧ бы чѣрєз жертвєнный нож-пасть-піщєвод жрѣца. Ѥво смѣрть – тољко в руках Божіїх, й ніхто нє їмѣѥт посѧгать на їхнюю прѣрогатіву.

//куды бѣжит цыпљӧнок?

Прі всѣй відімой хаѻтічності бѣга цыпљӧнка-їнока сущєствуѥть мѣсто бѣз мѣста, гдѣ ѥво ждуть, сѣ мѣсто бѣгуны называлі Бѣловодьѥм, албо їріѥм (выріѥм-вырцом – раѥм по-їндоѥвропѣйські), там, гдѣ кончаѥҵа пространство й бѣжать уже нєѿкуда й нѣкуда. До сіх пор благочѣстівыѥ українцы й бѣларусы говорѧть про стаю пѣрєљӧтных птіц «летыть/лѧцыть за вырій», это їмѣнно туда.

/‪#‎янебоюсьсказать‬

Каждый в бліжнєм свойӧм (цыпљӧнкє) відіт тољко ѥду, й хощєт тољко насіліѩ, ѩковым ѻн ѥво съѥст. Но на каждоѥ насіліѥ антіхрістовоѥ ѥсть эскапізм Духа Свѧтаго, ѩковой ѻбтѣкаѥт грѣшніка й насыщаѥт нѣбєсным дуновѣніѥм правѣдніка, ѿже – ѿступівший ѿ жрѣчєства завсѣгда убѣжить ѿ поѥдатѣлѧ ѥво души й тѣла.

В ѻбщѣм, помѧні, гс҃ди, д҄ша рабъ своїх їже во благочѣстії поживших в сіѥ послѣднєѥ й гонітѣљноѥ врѣмѧ, й в мірѿрѣчном православії скончавшихся в бѣгствєнном й странствєнномъ положенії прожитіѩ, сущихъ от братства нашево, мужескаво полу, женскаво й птічєськово.

 

||| всѣ пѣсєнкі на саундклаудє: https://soundcloud.com/samson-georgiy

||| всѣ пѣсєнкі на нартзіс.эт: https://hearthis.at/samsongeorg
||| відєω на ѭтіѭ́бѣ: https://www.youtube.com/playlist?list=PLT2Z6MI4px5Bi2MNO-Ob6M9kuY7EdQ5gO

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s